Перед вами – затишна повість про щастя жінки. Вона схожа на клаптикову ковдру, де основа-полотно містить на собі різнобарвні шматочки тканини, що своїм поєднанням творять унікальний візерунок. Текст має центральну сюжетну лінію: молода жінка трепетно кохає свого чоловіка, виховує дітей, пече яблука з корицею, піци та лазаньї, облаштовує дім усілякими мистецькими дрібничками, готується до Різдва й святкує його з найріднішими, вирушаючи в мандрівку. Строкаті клаптики – це різноманітні історії кохання, згадані, списані з життя чи вигадані самою героїнею повісті. Саме ці замальовки або оповідання роблять книжку неповторною й дарують особливу насолоду читання.
Авторка про себе:
«Учителька хімії однієї з київських шкіл. Живу зараз у Луцьку, бо народила дитинку – синочка Леся, і пішла в декретну відпустку. Дітей у мене...
розгорнути
Ваше повідомлення успішно надіслано.
